ПРО ЩО ДУМАЄШ, СТОЯЧИ НА ВЕРШИНІ СВІТУ?
Ще п’ять метрів… Вдих-видих. Ще три метри…
Все, дякую, Горо! Дихати та не рухатися.
Як же ж гарно! Жодного разу так не було без хмар. Он Чо-Ойю, а ззаду Лхоцзе та Макалу. Там десь Паша у кулуарі Лхоцзе. Нехай у нього буде все добре.
Зняти рюкзак та глянути кисень. Багато. Тепер у шерпи та інших. Вистачає. Розслабся, Сипавін, все ок …
Ох, народ тут, знову фотки робити треба якось, щоб ніхто не вліз у кадр. Так фіг з ними, з фотками, Сіпавін, запам’ятай у голову. А раптом востаннє. Це варте того, щоб…
Зніми маску, подихай. Пару селфі. Син у школі покаже.
Так, на вершину. Самострахування відстебнути, вітер. Стій на колінах. Старі перила з півночі. Відразу як 3 життя перед очима за 6 секунд. А експедиція 2019 особливо. Сльози. Нехай. Емоції – це все-таки найкрутіше, що у нас є.
Вітер видує тепло. Досить емоцій, потрібно фотки і вниз. Стій так, ні, прапор іншою стороною. Замри. Ще 5 сік. Тепер ширококутник. Тепер видос. Піде. Чудово. Пальці не відчуваю, давайте швидше! Відігрію, не критично. Айфон не вирубався на морозі? Дивно…
Мене сфоткати? Та НУ нафіг. Ну добре. Млинці, прапори. Вітер, фіг зрозумієш, якою стороною треба. Альпоманію теж треба, вже вчетверте. Досить, прапори в кишеню…
Китайці минулого року вимірювали висоту та залишили триногу – тепер сміття. Виродки. І вигляд псує…
Так, все треба валити, вниз ще на 6400 всім. Там ще люди назустріч, млинець. Як же круто тут! І красиво!
Все, йдемо! Маски у всіх ок? Ходімо, я останній! Дякую, Горо. Відпусти нас.
Погляд на північний гребінець.
Ще раз защеміло в грудях.
Так, все не дарма.
Каміння не забудь взяти.
Гора, ми пішли.
Спасибі тобі!!!
Спогади 2021.
